позбутися

позбутися
—————————————————————————————
позбу́тися
дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови. 2005.

Поможем написать реферат

Смотреть что такое "позбутися" в других словарях:

  • позбутися — I = позбуватися (кого чого звільнитися від когось / чогось небажаного, зайвого тощо), позбавитися, позбавлятися, збутися, збуватися, усунути, усувати (кого що), визволитися, визволятися (від кого чого), подолати (що), ліквідувати (що),… …   Словник синонімів української мови

  • позбутися — див. позбуватися I …   Український тлумачний словник

  • непоправний — а, е. 1) Якого важко або неможливо поправити, виправити. || Якого вже не можна уникнути, позбутися. || у знач. ім. непопра/вне, ного, с. Лихо, нещастя, якого вже не можна уникнути, позбутися. 2) Нездатний виправитися; упертий у своїх переконаннях …   Український тлумачний словник

  • цур — виг., розм. Уживається для заборони торкатися чого небудь, брати, привласнювати що небудь, робити щось (за старовини в заклинаннях, тепер перев. в іграх). || Вигук, яким скріплюють яку небудь умову, домовленість і т. ін. (перев. в іграх). || кому …   Український тлумачний словник

  • усувати — I = усунути 1) (що доводити до зникнення, припиняти існування), ліквідувати, зліквідувати, викреслювати, викреслити 2) (кого так / інакше позбавлятися когось), позбуватися, позбутися, відстороняти, відсторонювати, відсторонити, у[в]бивати,… …   Словник синонімів української мови

  • вибавити — влю, виш; док.; вибавля/ти, я/ю, я/єш, недок.; ви/бавлять; перех. 1) Рятувати кого небудь або допомагати комусь позбутися чогось неприємного. 2) Виводити, знищувати (плями) …   Український тлумачний словник

  • випахатися — ається, док., розм. Позбутися запаху, перестати пахнути …   Український тлумачний словник

  • вихід — ходу, ч. 1) Рух звідки небудь назовні, за межі чогось. || Вибуття звідки небудь, залишення чогось. Вихід у море. •• Ви/хід у стрі/лку бот., с. г. перетворення стебла рослин у процесі росту на трубку, стрілку. Ви/хід з процеду/ри (у мо/вах… …   Український тлумачний словник

  • відбій — бо/ю, ч. 1) Звуковий сигнал (перев. військовий), що означає закінчення яких небудь дій або занять. || у знач. виг. Уживається як команда для припинення якої небудь дії. •• Би/ти відбі/й сигналізувати про закінчення яких небудь дій. 2) військ.… …   Український тлумачний словник

  • відбувати — а/ю, а/єш, недок., відбу/ти, бу/ду, бу/деш; мин. ч. відбу/в, була/, було/; мн. відбули/; док. 1) перех. Виконувати протягом певного строку яку небудь роботу, повинність, обов язок. || Переносити кару, страждання; терпіти. || Проходити курс чого… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»